За матіалами роботи "Історія населених пунктів"
Благівської сільсь кої ради» пошукової групи шкільного
музею «Берегиня» Благівського НВК м.Ровеньки.
Керівник: Стрюкова К.С.


с. Ул’янівка

Найвіддаленішим від Благівки селом (7 км ) є Ул’янівка.
Коли їдиш туди, обабіч дороги розкинулися неозорі обшири степу, густо усіяні кущами шипшини. Кажуть, що колись ці степи належали туркам. Вони не жаліли нікого. Після їхнього набігу зойки поранених та жіночі тужіння розривали степ… Одного разу гарячі січовики осідлали своїх вороних і хмарою налетіли на турків. Не сікли, не рубали своїх одвічних кривдників, а лише постинали шаблюками ворожі голови й порозкидали чорному воронню на поживу у чебрецевому степу: пересторога іншим османам.
А через рік сталося диво: на місці розкиданих голів виросли небачені в цих краях кущі шипшини – чіпкі, недоторкані, колючі. Єдине, що приваблювали в них – великі запашні квіти і рясні ягоди, червоні, мов кров. Пораниш руки, коли захочеш зірвати їх... Цю легенду ми прочитали у збірці Івана Захарченка «Легенди та міфи нашого краю».
Село Ул’янівка виникло в 20-х роках на місці сільськогосподарської комуни імені Володимира Ульянова (Леніна). Розташоване при виході річки Ровеньок з вузької ущелини останців Донецького кряжу. Дуже мальовниче село, яке заселене вихідцями з села Грибувахи. Про це свідчать матеріали шкільного музею «Берегиня».