За матіалами роботи «Історія населених пунктівБлагівської сільської ради»
пошукової групи шкільного музею «Берегиня» Благівського НВК м.Ровеньки.
Керівник: Стрюкова К.С.


Історія села Благівка
Між чистих піль, мов пісня вольна,
Розсунувши Донецький кряж,
Тече ріка моя – Нагольна –
Легенд і степу вірний страж.
Малий потік її, та сильний
Уперто бистрої води!
Сюди до рабства неприхильний,
Утік мій предок назавжди!

А був він красенем вже літнім,
І запорожський вус крутив.
В місцині, турку непомітній,
Лозянку – хату спорудив.
І степ незайманий, ординський,
Козацьким плугом борознив.
Солоним потом, словом українським
Цей край для нас він освятив!
Іван Захарченко

Благівка (первісна назва Харитонівка) – одне з найпізніших поселень в середній течії річки Нагольної. Розташоване по обох берегах річки, причому найстаріша частина села міститься на правому березі.
Вивчаючі дослідження народного краєзнавця, члена товариства «Просвіта» Івана Михайловича Захарченка, ми дізналися, що наше рідне село
Благівка вперше занесене до списку населених місць Міуського округу області Війська Донського, складеного в 1859 році, під назвою Харитонівського селища (хутора). Архівних відомостей дореволюційного періоду, які зберігаються в державному архіві Ростовської області дуже мало. Головною причиною цього є те, що хутір входив до складу Дар’ївської волості. Мало хто з нинішніх мешканців села знають, що село колись носило назву Харитонівка, а між тим із газети «Донскія войсковиє відомості» №1 за 1855 рік відомо, що засновник села – полковник війська Донського
Харитонов І. А., командир 2-го полку – був хоробрим воїном і загинув 4 липня 1854 року в битві при Чолоку (у Кримській війні 1854 – 1856 р.). Його син, Костянтин Іванович, пізніше продав землі свого батька генерал-майору Гаврилу Амвросійовичу Луковкіну – великому землевласнику. Існує  дві версії тлумачення назви села. Перша версія - побутового плану. Благівка названа так тому, що дружина священика (очевидно першого) мала погане здоров’я. Була благенькою, як казали тоді.
Друга версія обумовлюється історичними документами про те, що хутір Благівка виріс на кам’янистих, хрящуватих землях, тобто благих, неродючих. У «Донских областных ведомостях» у №1 за 1874 рік можна знайти матеріали про неврожай у Міуському окрузі, що тривав три роки.
Якби там не було, але друга версія – ймовірніша, має більше шансів на правду, бо село і по сьогодні має не дуже щедру рослинність та проблеми з питною водою.
Село Благівка майже злилося з селом Платонівка. І тільки річка Нагольна та місток через неї розділяють їх.
 





Просмотреть Благівка на карте большего размера