За матеріалами роботи "Селище Новосвітлівка Краснодонського району" (2009 р.) 
учнів 7-9 класів Новосвітлівської гімназії Краснодонського району,
членів гуртків „Туристи-краєзнавці” ЛОЦДЮТіК, „Орієнтир”
 та „Активісти шкільного музею” Новосвітлівської гімназії
Керівники Сідєльнікова Т.В.,Васіна Л.І., Горбунова В.М., Дєв’ятіна О.Т.

 
с.Новосвітлівка

Селище Новосвітлівка Краснодонського району Луганської області – це селище міського типу з 1961 року, центр селищної ради. 
Розташовано на березі річки Луганчик, в 36-ти км від районного центру м. Краснодону, в 14 км від обласного центру м. Луганську, в 35 км та в трьох кілометрах від залізничної станції Новосвітлівка. Через селище проходить автодорога Луганськ - Краснодон. 
Населення  селища складає 3648 чол. 
На території селища розташовано 1421 двір, що розміщені на 28 вулицях.
Землі, де розташовано селище міського типу Новосвітлівка, споконвіку займали східні слов'яни. Стародавніх слов'янських поселень тут не було тому, що це була смуга земель, зайнятих кочівниками – печенігами і половцями. На ці землі здійснювали набіги монголо–татари. Про це свідчать знахідки стріл кочівників в балці біля с. Червоне в 13 км від Новосвітлівки. 
Пізніше ці землі були прикордонною зоною Російської держави і неодноразово завойовувалися турками.
У 18 столітті, після звільнення причорноморських територій від панування кримських татар і турок, всі ці землі відійшли до Російської держави. Після цього землі заселили російські поміщики своїми кріпосними селянами.
На території Новосвітлівки поселився поміщик Сомов в період 1788-1789 рр. Селище, де проживали кріпосні, носило назву Політровка. Будинок поміщика знаходився в районі нинішнього танцювального майданчика в парку. Цю територію у той час називали Сомовкою. Сомов, як і більшість поміщиків, що проживали на території Луганщини, вів товарне тваринництво,  тому долучився до розведення тонкорунних овець. В 1835 році він придбав партію овець породи „Негротті” в Сілезії.
С. Валєєвка отримала свою назву по прізвищу поміщика Валяя. У 60-х роках 19 століття, а точніше в 1859 р.,  сюди приїхала перша партія переселенців. Спочатку з Чернігівської і Полтавської губерній, а пізніше – з Катеринославської та Київської.
Як сіло, Новосвітлівка сформувалася в 1872-1877 рр. По спогадах Жук Марка Овсійовича, якому на момент переселення було 14 років, відомо, що перші переселенці їхали на нові землі «валами» («валяннями») по 100-150 підвод. Перша їх зупинка була на тому місці, де в майбутньому була побудована церква. За первинним проектом, вона повинна бути кораблеподібної форми. Проте, з 1897 по 1899 рр. була споруджена церква хрестоподібної форми: престол – на схід, а двері – на захід.
З часом жити на одному місці стало тісно. Вирішили розділитися і жити в 3-х місцях: с. Новосветловка, в районі Лисої балки (в майбутньому хутір Лисий; зараз сіло Лисе), в районі балки з білими скелями (в майбутньому хутір Белоскельоватий; зараз – сіло Белоскельовате). Щоб визначитися, хто де житиме, тягнули «жереба» (доля). З моменту переміщень споріднених династій, виникли хутори Лисий і Белоскельоватий. Сама назва Новосвітлівка виникла, за словами старожилів, таким чином: люди приїжджали на нові землі, щоб жити по-новому, як би в "новий світ". Так село почало називатися з 1909 р.  
Переселялись на землі "нового світу" з єдиною метою – знайти тут, поблизу промислового Луганська,  кращі умови життя. Але переселенці, поселившись на відведених ним зручних для обробки землях у поміщика Рожкова, що володів всією орною землею в районі і великою кількістю худоби, різноманітного сільськогосподарського інвентарю, опинилися біля нього як кабальні працівники, оскільки частину землі Рожков здав селянам в оренду. Основна частина населення Новосветловки займалася сільським господарством і лише невелика частина його працювала на підприємствах промислового Луганська, а також на Новосвітлівському черепичному заводі (знаходився на території між Валєєвкою та Вишневим Долом). Його побудував в 1907 р. Божко Яків Михайлович. У його отця Михайла Васильовича було близько 8 десятини землі. 
Як же трапилося,  що переселенці опинилися в таких важких  умовах? Після відміни кріпосного права в  1861 р. поміщиця Сомова продала землю і виїхала до Петербургу. Велику частину цієї землі скуповувала заможна сім'я Рожкових, що проживала на території нинішньої Коміссаровки, а решта частини була передана в банк, який розпродав землю переселенцям по 15 десятини, за яку вони  виплачували гроші до самого початку жовтневої  революції.  Для розрахунку за землю у всіх них були спеціальні книжки. Вирощували селяни,  в основному,  дві  культури - ячмінь і  пшеницю, але урожаї були маленькі. Кукурудзу завезли німці, їх колонії виникли в 1910 р. і  1916 р.
Новосвітлівка була дуже бідним  поселенням і складалася з невеликих критих соломою будиночків. Виділялися серед них тільки церква та маєток поміщика Рожкова.
Напередодні  жовтневої революції в селі організовувалися невеликі селянські групи, створені більшовиками Луганська, які були їх опорою в проведенні революційної роботи серед селян. Через них більшовики Луганська поширювали листівки, що закликали селян до скидання загального для робочих і селян ворога – царизму.
У найближчих селищах відбулися виступи селян з вимогою віддати землю. У 1905 р. спалахнуло повстання в с. Івановка, в якому брав учать наш земляк Божко Іван Іванович. Для придушення повстання були викликані козаки, оскільки був убитий урядник Швайдус. Схоплених били солоними різками. Були арештовані активісти повстання. Але повстання розросталося, охопило Макарів Яр, в якому жив поміщик Ільєнко – предводитель Луганського дворянства. Під час цих подій були вибрані делегати від селян всіх навколишніх селищ для поїздки в Миколаївську волость з вимогами передачі землі селянам і звільнення заарештованих. Їх намагалися заарештувати, але делегатам вдалося сховатися. У с. Валєєвке був арештований козаками Ковтун Федір, що був активним повстанцем і багато інших.


Просмотреть увеличенную карту